Людина праці Друк e-mail

Цього моложавого чоловіка по праву можна назвати Людиною Праці. Знайомтесь: Анатолій Аркадійович Вовкодав – тракторист СПП “УКРАЇНА” Дубровицького району, хлібороб з діда-прадіда, шанований на селі трудівник. Одружений, має двох дорослих доньок. Гордістю і втіхою для нього є дві внучки-сонечка. Ось тільки не часто випадає вільна хвилина, щоб побути разом з ними. Адже, Анатолій Аркадійович займається святою справою – вирощує хліб. Щоденні світанки зустрічає в полі за кермом трактора та й додому з лану супроводжує його вже вечірня зоря. І так з дня в день, з року в рік.

Народився Анатолій Аркадійович Вовкодав в селі Хочині Дубровицького району, а школу, тоді ще – восьмирічку, закінчив в Удрицьку. Не зволікаючи подав документи в Демидівське ПТУ, і через рік розпочав свою трудову біографію трактористом в Удрицькому колгоспі. Взявся до роботи сміливо і твердо. Адже не все так просто давалося юнакові: і трактор не раз ламався, і руки до крові збивав та й досвіду ще не було. Але придивлявся до праці досвідчених трактористів, прислухався до їх порад, не боявся щось ще раз перепитати. З роками прийшли вміння і впевненість у роботі.

Нема передиху селянину: зимової короткої днини треба встигнути органічні добрива вивезти на поля; як тільки загріє сонечко і ледве сніг встигне зійти з ґрунту – вже виводить свого стального коня на оранку, а там і сівба не за горами – треба все заплановане в пору посіяти, бо, кажуть, весняний день рік годує. В цьому вже давно впевнився герой нашої розповіді. Та й літній спекотний день не зменшив роботи – встигає Анатолій Аркадійович вчасно і прополоти, і підгорнути, і підживити тендітні, ніжні сходи. І все це треба зробити без затримки і якісно.

Золотим вінцем його роботи настає передосіння пора – жнива. В ці дні трудівник дуже задоволений і усміхнені очі видають його піднесений настрій. Чому б і не радіти! Адже важка праця хлібороба щороку віддячується хорошим врожаєм – повними засіками добірного зерна.

Здавалося б, хлібні ниви прибрані, кукурудза скошена, стогів запашного сіна не полічити, поля переорані, підготовлені до наступної сівби – відпочивай, господарю! Та Анатолій Аркадійович спішить в тракторний парк. Треба ретельно провести огляд своєї техніки, щось поміняти, щось підлагодити, щоб спокійно вийти в поле наступної весни.

Скупа, але приємна посмішка, зосереджений, спокійний погляд, обвітрене, загоріле чоло – ось із кого б малювати майстрам пензля справжнього трударя хлібного поля. А ще - заворожено спостерігаєш за його руками, важкими, мозолястими. Відточеними до неможливого десятками років важкої праці рухами він вправно керує кермом . І чи то причеплені до трактора плуги чи борони, косарка чи інший агрегат – будь-який механізм покірно слухається віртуозних доторків його рук. І це ж ще не все. Адже кожен вид роботи в полі вимагає від тракториста досконалих знань. Цікавимося про це у Анатолія Аркадійовича. У відповідь він нам впевнено і цікаво розповідає, як ретельно проводиться передпосівна обробка ґрунту, і що для посіву різних зернових та злакових потрібна інша глибина їх загортання в землю. Так само треба вміти і доглядати за рослинами. Жито, пшениця, ячмінь, овес, кукурудза – всі вони мають свою технологію вирощування, а, значить, і догляд за ними не однаковий.

Ми зустрілися з Анатолієм Аркадійовичем на жнивному полі. Його задоволено-святковий настрій відразу ж передався і нам. Адже це був підсумок його натрудженої, клопіткої праці. Розмірено спокійно працював комбайн, золотий потік зерна величаво лився в кузов машини. Було чому радіти хліборобу – врожай, як завжди, видався на славу!

Захоплено роздивляємося трудові нагороди Анатолія Аркадійовича. Вже в 1974 році відмітили хорошу роботу вісімнадцятирічного юнака знаком “Победитель соцсоревнования”, а через кілька років, у 1977 році, був премійований як “Ударник коммунистического труда”. Пам”ятним для Анатолія Аркадійовича став 1986 рік – за відмінну працю його нагородили орденом Трудової слави ІІІ ступеня. В 1992 році знову ж за успіхи в роботі отримує бронзову медаль ВДНХ. І це ще не все. В 2000 році працьовитому хліборобу присвоюють Почесне звання заслуженого працівника сільського господарства України. Послужний список нагород Анатолія Аркадійовича Вовкодава можна продовжити переліком Почесних грамот, цінних подарунків від ПСП “Україна”, райобладміністрацій.

І нам хочеться щиро побажати знатному хліборобу міцного здоров”я, родинного затишку та життєдайних травневих дощів!

Ніна Кот, бібліотекар ПШЬ с.Удрицьк, 2008 р.